• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Новини
  • «Земля моя рідна, освятися Кров`ю, що лилась в ім`я твоє»

«Земля моя рідна, освятися Кров`ю, що лилась в ім`я твоє»

2019-03-07

/Files/images/001/P2260003.JPG

/Files/images/001/P2260004.JPG/Files/images/001/P2260013.JPG/Files/images/001/P2260018.JPG /Files/images/001/P2260015.JPG

«Земля моя рідна, освятися

Кров`ю, що лилась в ім`я твоє»

Народ, який платить велику ціну за життя, не має права на забуття, адже надто дорого дістається перемога. Пройшло уже багато літ, але ми, вдячні нащадки, знову і знову повертаємося до цих сторінок історії.

У переддень звільнення Нововоронцовки учні 6 класів зібралися на годину патріотизму «Про дні війни пам`ять нагадає». Л. М. Козир та В. Л. Кичей(класні керівники) спільно з директором краєзнавчого музею В. Д. Тартицею запропонували шестикласникам пройти шляхом, який вів наш народ до перемоги над окупантами.

Валентина Дмитрівна Тартиця - директор музею та Раїса Петрівна Жовтоног - педагог-організатор і голова ради краєзнавчого музею розповіли зібранню про визволення району від німецько-фашистських загарбників, підтверджуючи свої слова фото і відеоматеріалами. Найбільше вразила маленьких патріотів історія про льотчика Спартака Маковського, який урятував свого побратима Віктора Кузнєцова із-під носа фашистів. С. Маковський, мужній, хоробрий льотчик : під час Великої Вітчизняної війни здійснив 268 бойових вильотів, підбив особисто 30 ворожих машин і 7 в парі. На 50-річчя перемоги бойовий льотчик приїздив до Нововоронцовки. Із завмиранням серця діти слухали про подвиг сім`ї Ткачових, які врятували Григорія Володимировича Бородавку, командира ескадрильї. Старшого лейтенанта Г. Бородавку під час виконання бойового завдання (треба було знищити живу техніку ворога, який відходив з Нікополя до Нововорнцовки) підбили. Він опинився у руках ворога. Фашисти кинули полонених у підвал сім`ї Ткачових. Ці прості люди, ризикуючи життям, багато допомагали їм. Ніколи не зітреться з пам`яті турбота цих людей про воїнів -захисників.

Важливою була інформація Валентини Дмитрівни про монумент у парку Слави воїнам, які звільняли селище і землякам , що загинули у роки Великої Вітчизняної війни, захищаючи Батьківщину. Ми вже настільки звикли до пам’ятника, що проходимо повз, не вклонившись , не поклавши квіти тим, хто своїм життям урятували наше. Але є ще люди, яким це не байдуже. Андрій Сілецький веде активний пошук воїнів, чиї імена ще невідомі ,і не безрезультатно. Ще 8 прізвищ викарбувано на меморіальній дошці у парку Слави.

Народ завжди оспівував вогонь. Одразу по війні саме його у визволених селах бережно передавали від хати і до хати, щоб і зігріти оселю, і освітити радістю душі. Вогонь життя, вогонь пам`яті гордо несемо від покоління до покоління. Він не згасає і у серцях молодих патріотів, розгорається з новою силою. Учні 6-Б класу, в пам’ять про ті часи, декламували поезії нашого земляка А. Г. Шульги, а 6-А підготував пісню. Зустріч пройшла зі сльозами на очах.

Важлива місія була покладена на бібліотекарів. Зуєнко Л.П. підготувала фрагменти документальних фільмів про період окупації України. Сисенко Н.В. презентувала цікаву літературу про цей період, особливу увагу присутніх звернула на твори місцевих авторів, підтверджуючи свої думки хвилюючими епізодами із них. Куковінець Л.О. з членами волонтерської команди «Лідер» устами воїнів-визволителів звернулися до шестикласників з проханням пам’ятати про ті часи ( вірш місцевого поета В. Комаровського «У лютому 1944-го»). Захід завершили піснею «Нам потрібне мирне небо».

Л. М.Козир, Нововоронцовська ЗОШ №1

Кiлькiсть переглядiв: 63

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.